01.06.2013

Прокурор Закарпатської області Анатолій Петруня: «Нове процесуальне законодавство надало дієві механізми протидії злочинності у сфері корупції"

З моменту вступу у дію нового кримінального процесуального кодексу україни у дію пройшло трохи більше пів року. Звичайно, що цього замало, щоб повністю оцінити усі його переваги та зробити серйозні професійні висновки. Проте, очевидним є той факт, що кримінально-правова система в нашій державі кардинально змінилася за цей час. Тому,  сьогоднішня розмова про новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який нагадаємо, розпочав діяти 20 листопада 2012 року з прокурором Закарпастької області Анатолієм Петрунею.
 
Анатолію Леонідовичу, розкажіть про основні новели КПК, що дійсно нового з’явилося у нашому законодавстві?

      Новий КПК України дійсно революційний.Серед новел процесуального законодавства і запровадження суду присяжних, і введення посади слідчого судді, введення поняття "розумних термінів розслідування",і рівності захисту та  обвинувачення, а токож, звичайно, запровадження Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Кардинально змінено концепцію досудового розслідування. Ліквідовано можливість повернення справи на додаткове розслідування. Скасовано інститут порушення кримінальної справи. Всі процесуальні дії (слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії), за виключенням невідкладного огляду місця події, проводяться лише після початку досудового розслідування. Всі негласні слідчі (розшукові) дії проводяться тільки у кримінальних провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. Строки проведення досудового розслідування обмежуються двома, шести або дванадцяти місяцями, в залежності від форми досудового розслідування та тяжкості злочину.
Введенням нового інституту «слідчого судді» розширюється судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Виключно за рішенням слідчого судді обирається запобіжний захід і продовжується його термін. Запроваджено такий запобіжний захід як домашній арешт, якого раніше не було.
Основною фігурою досудового розслідування відповідно до КПК України є прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кожному кримінальному провадженні. Він дає доручення органами досудового розслідування, приймає та погоджує ключові процесуальні рішення ( повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складання або затвердження обвинувального акта, пред’явлення цивільного позову в інтересах держави та громадян тощо).
Крім того, за ініціативою прокурора може бути укладено угоду з підозрюваним про визнання винуватості, результатом якої є якісно новий рівень розслідування, а для підозрюваного – застосування менш суворого виду покарання. Такі моделі досудового розслідування успішно діють у ряді європейських країн.
Запроваджено поняття розумних строків досудового розслідування. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Ці строки розпочинаються не з моменту отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і початку досудового розслідування, а з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (1 місяць) або у вчиненні злочину ( 2 місяці), тобто з часу фактичного обмеження прав та свобод особи у зв’язку із кримінальним провадженням.
Є і інші новели КПК, на яких за браком ефірного часу не буду наголошувати.

 Яким чином правоохоронці готувалися до вступу у дію нового КПК? І у контексті даного запитання хотілось би торкнутися так званого «людського фактору», чи готові наші старші, досвідчені кадри переформатуватися на роботу по-новому? Як ви вирішуєте це питання?

З названих питань проведено чотири координаційні наради, зокрема одну –  «Про визначення комплексу спільних заходів по впровадженню у дію Єдиного реєстру досудових розслідувань», а також три оперативні наради у прокурора області.
На 17 навчально-методичних семінарах обговорено проблеми застосування новел Кримінального процесуального кодексу України та роботи ЄРДР. Проведено масу занять з вивчення положень кодексу та з виїздом у райони – щодо методики внесення даних до Реєстру та користування ним. На семінарах та заняттях моделювалися конкретні ситуації да дії прокурора у відповідності до нових норм КПК тощо. Відтак, проводилися заліки та тестування на знання нового законодавства.
      Для належної організації діяльності правоохоронних органів регіону, координації їх зусиль в боротьбі із злочинністю та корупцією в умовах реформування системи кримінальної юстиції, виявлення недоліків у функціонуванні ЄРДР та проблемних питань застосування норм КПК України на практиці 17 грудня 2012 року спільним наказом прокурора області, керівників УМВС, УСБУ та ДПС в області створено спільну моніторингову группу.
      Якщо вже ви завели  розмову про кадри та людський фактор, то відповім вам таке, що найкращий рівень підготовки кадрів до практичного впровадження новел КПК вдалося реалізувати саме нашому відомству. Прокуратура, за висновками ряду спеціалістів, стла кращою, за рівнем знань та готовністю працювати в нових умовах. На даному етапі посилено відповідальність тих, зто реалізує новий КПК, кожного на своєму місці і у своєму відомстві і прокуратура займає тут ведучу роль. Ми готові ламати старі стереотипи, впроваджувати сучасні правила та норми.
 
 Відомо, що новий КПК запобігає приховуванню заяв про злочини, яким чином?

Відповідно до вимог статті 25 Кримінального процессуального кодексу України прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Слідчий, прокурор невідкладно, не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. До того ж, робата правоохоронців не оцінюється за показником кількості зареєстрованих злочинів, а за результатом їх розкриття, тобто ніхто не зацікавлений їх приховувати чи не реєструвати.

Які перші труднощі спіткали прокурорів під час роботи «за новими правилами»?Що найбільше вразило Вас особисто?
Із вступом в дію нового Кримінального процесуального кодексу України правоохоронні органи області зустрілися з деякими проблемами щодо реалізації в практичній діяльності окремих його положень.
Зокрема, одним із проблемних на даний час є питання виваженого підходу до визначення серед заяв і повідомлень, які надходять до правоохоронних органів тих, у яких міститься інформація про вчинені кримінальні правопорушення та інших заяв, які слід віднести до звернень громадян і відповідним чином їх розглядати, оскільки у них відсутня інформація про злочин.
Реєстрація в Єдиному реєстрі досудових розслідувань заяв і повідомлень, зі змісту яких не вбачається ознак злочинів, відволікає сили і засоби правоохоронних органів, насамперед слідчих та прокурорів від розслідування кримінальних проваджень, забирає їх час на внесення інформації в ЄРДР, проведення слідчих дій та прийняття рішення про закриття таких кримінальних проваджень за неіснуючими злочинами.

 За словами Генерального прокурора України Віктора Пшонки відомо, що «Зміни у процесуальному законодавстві дають нові ефективні важелі для боротьби з корупцією. Зокрема це угоди про визнання вини, дистанційне досудове провадження, введення нового інституту негласних слідчих дій тощо». Розкажіть детальніше про ці новели і які вже перші результати боротьби з корупціонерами «по – новому»?

Угода про визнання винуватості укладається між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим за ініціативою будь-кого із цих осіб. Таку угоду не може бути укладено у провадженні, в якому бере участь потерпілий, тобто щодо злочинів чи кримінальних проступків, внаслідок вчинення яких було завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян та/або інтересам юридичних осіб, а також у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб’єктів, яким завдано шкоди внаслідок вчинення таких злочинів.
Укладенню угоди передує досягнення домовленостей між сторонами, зміст яких, крім іншого, має бути відображено в угоді. Зокрема, це розмір шкоди, строк її відшкодування чи вчинення інших обумовлених дій на користь потерпілого або ж беззастережне визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення та обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою за умови, що домовленості про співпрацю мали місце. Закріплення законодавцем вимоги щодо обов’язковості наявності цих обставин при укладенні угод свідчить про врахування даних, що характеризують особу винного.
Якщо ж сторони узгодили покарання та досягли домовленості щодо звільнення підозрюваного від його відбування з випробуванням суд зобов’язаний прийняти рішення про таке звільнення у випадку затвердження угоди про визнання винуватості за наявності сукупності таких умов: 1) сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п’яти років; 2) узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

 
 Чи правда, що за новим КПК у адвокатів значно збільшилися повноваження, яким чином це вплине на хід розслідування справ та на судові вироки?

Дійсно, повноваження захисників за новим КПК є широкими. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.
Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Розкажіть про прийняття Закону України про кримінальні проступки. Яким він буде і що входить до поняття «кримінальних проступків», які покарання передбачені?

На даний час такий закон про кримінальні проступки, ще не прийнятий. Яким він буде, які поняття та покарання будуть закріплені законодавцем побачимо. Скоріше за все до категорії кримінальних проступків включать кримінальні правопорушення невеликої тяжкості, справи приватного обвинувачення, корупційні правопорушення, передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» та окремі з адміністративних правопрушень, які мають підвищену суспільну небезпечність, порівняно з дрібними правопорушеннями.
Особливості досудового розслідування кримінальних проступків, передбачені главою 25 КПК України і вони будуть введені в дію одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки.
Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, і відрізняється від порядку розслідування злочинів строком його проведення протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, який може бути продовжений до двох місяців (ст..219КПК), неможливістю обрання запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави та тримання під вартою (ст..299 КПК), забороною проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст..300КПК)передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.


 Новий КПК передбачає як також проведення негласних слідчих дій поряд із оперативно-розшуковими заходами…
Серед низки нових положень КПК 2012 на особливу увагу заслуговує інститут негласних слідчих (розшукових) дій (глава 21 КПК), проведення яких, майже завжди, пов’язане з втручанням в особисте життя людини, обмеження її конституційних прав на таємницю спілкування, недоторканість житла тощо.
Згідно загальних положень про негласні слідчі (розшукові) дії, вони є різновидом слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Слід зауважити, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
Такі негласні слідчі дії як аудіо-, відеоконтроль особи, накладення арешту на кореспонденцію, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, з електронних інформаційних систем правоохоронні органи активно використовують для викриття службових осіб, які вчиняють корупційні кримінальні правопорушення, насамперед тих, які одержують хабарі.

І на завершення, Анатолію Леонідовичу, роль прокурора в новому КПК посилена, чи не занадто, як ви вважаєте?
Дійсно, роль прокурора тепер досить суттєво посилена, та разом з тим значно посилено і його відповідальність. Прокурор став процесуально самостійною фігурою, він забезпечує  керівництво досудовим розслідуванням  від початку і до його завершення, до винесення судового рішення.  А це означає, що відповідно він і несе левову частку відповідальності за його якість.Окрім того тепер прокурор повинен забезпечувати реалізацію усіх процесуальних дій у «розумні строки», які також вперше введені новим КПК. Роль прокурора у досудовому розслідуванні важлива та значима, однак питати з нас будуть не менш суворо. Значення якості прокурорської роботи по забезпеченню захисту прав громадян однозначно виходить на перший план.
 
Іван Сідун «Новини Закарпаття»


кількість переглядів: 76421