02.12.2013

«ДЛЯ ПРОКУРОРА НЕВАЖЛИВО, ДЕ ПРАЦЮЄШ — У ЛЬВОВІ, ДОНЕЦЬКУ ЧИ НА ЗАКАРПАТТІ…»

Напередодні Дня працівників прокуратури України, який відзначається 1 грудня, ми вирішили поспілкуватися з прокурором області Володимиром Корбанем
З 4 червня він очолює облпрокуратуру. А до того державний радник юстиції 3 класу працював на різних посадах у Генпрокуратурі та очолював Валківську міжрайонну прокуратуру Харківської області, Харківську міжрайонну транспортну прокуратуру, був першим заступником прокурора Чернівецької області.
Якими є нині ключові завдання органів прокуратури, з чим пов’язані кадрові перестановки у цій структурі, чому прокурор області критично оцінює роботу правоохоронних органів краю… Відповіді на ці та інші запитання — у нашому інтерв’ю з Володимиром Корбанем.
Володимире Вік­торовичу, коли ви збиралися на Закарпаття, у вас, мабуть, як і у багатьох східняків, були певні упередження щодо нашого регіону. Виправдалися вони чи ні?
— Жодних упереджень не було. Було розуміння того, що працюватиму в достатньо непростому регіоні, де населення – багатонаціональне, соціально та політично досить активне та різношерсте. Але люди з різними поглядами є у будь-якому регіоні.
На Закарпатті ви вже працюєте понад півроку. Звик­ли до нашої територіальної специфіки – наявність кордонів, до нашого менталітету?
— Звик. Насправді для прокурора неважливо, де працюєш (хоч у Донецьку, хоч в Одесі, хоч на Закарпатті), потрібно виконувати завдання і функції, які передбачені Конституцією і Законом України «Про прокуратуру». Так, кожен регіон має свої особливості: Одеська область вважається морськими воротами держави, а Закарпаття – область прикордонна. Але і там, і тут актуальним є дотримання земельного та природоохоронного законодавства. Як, зрештою, і бюджетного, воно однаково пріоритетне і для Півдня, і для центральних та західних областей. І найбільші порушення скоюються саме у бюджетній сфері. Разом з тим, надзвичайно важливим є виплата заборгованості по зарплаті та боротьба з корупцією.
Коли ви приїхали до нас прокурором області, закарпатці, а найбільше, напевне, прокурори та працівники правоохоронних і конт­ро­люючих органів, затамувавши подих, чекали, які ж кадрові зміни відбудуться у прокуратурі… І вони не забарилися. З чим пов`язані і чи буде продовження?
— Справді, з моїм приходом на посаду прокурора Закарпатської області відбулися деякі кадрові перестановки. Зокрема, змінено прокурора Мукачева Руслана Біловара, його було переведено спочатку в обласний апарат прокуратури, а відтак на посаду заступника прокурора міста Ужгорода. Натомість прокурор Великоберезнянського району В’ячеслав Конар віднедавна став очолювати один із відділів в обласному апараті. Крім нього, в прокуратуру області перейшов керівником структурного підрозділу тепер уже колишній прокурор Мукачівського району Роман П`ятка, а його попередню посаду обійняв Олег Опішняк, який був помічником прокурора області з питань внутрішньої безпеки. Але не будемо вже настільки детально зупинятися на цьому, адже це нормальний процес, коли карди змінюються, оновлюються. Люди можуть свіжим поглядом подивитися на вирішення проблем, на які, працюючи роками на одній і тій самій посаді, вже не звертали уваги. Сьогодні органи прокуратури не є якоюсь «закам`янілою», сталою структурою. Кадрові зміни відбуваються постійно у прокуратурах всіх рівнів. Кому це цікаво, може докладніше з кадровими змінами ознайомитися на офіційному сайті прокуратури області.  
До того ж хотів би зауважити, що, окрім прокурора міста Мукачева, яким призначено Евгена Ісара, керівниками всіх районних прокуратур залишилися закарпатці.
Знаю, у прокуратури є серйозні претензії до правоохоронних органів Закарпаття. Не працюють на належному професійному рівні?
— Основне завдання усіх правоохоронних структур – боротьба із злочинністю та корупцією. Треба активно протидіяти цьому – ось основне, про що ми говоримо на наших координаційних нарадах та колегіях.
А за теперішньої ситуації, коли бачу, що в області є проблеми у цій сфері, говорити про високий професіоналізм правоохоронців не доводиться. Звичайно, якщо коментувати показники, які характеризують рівень злочинності, то на Закарпатті вони найнижчі по країні. Але, думаю, нікого вже сьогодні паперовою звітністю не здивуєш і не переконаєш у тому, що все в порядку. Тому що там, за вікном, бачимо реальну картину. І від нас, маю на увазі всіх правоохоронців, керівництво держави і Генеральний прокурор  України вимагають реального впливу на ці процеси.
До того ж критично на нарадах та колегіях я висловлююся не тільки на адресу керівництва правоохоронних та контролюючих органів. Конкретні вимоги поставлені й перед прокурорами міст і районів, і за їх виконання (чи невиконання) їм доводиться серйозно відповідати.
А взагалі-то наші стосунки (прокуратури та правоохоронних органів) я можу назвати партнерськими, діловими. У нас є робочий діалог, ми слухаємо і чуємо один одного, наша розмова конструктивна.
До речі, ви згадали зловживання у земельній сфері. Чому так часто в поле зору прокуратури потрапляють порушення земельного законодавства – так званий  земельний дерибан?
— Земля завжди була і залишається унікальною цінністю. У всі часи за неї боролися, правдами і неправдами відстоювали свої права. І сьогодні є приклади, коли кілька сантиметрів сусідської ділянки стають предметом сварок і довгих судових тяжб. До того ж після розпаду колгоспів у декого з’явилась ілюзія, що земля стала «нічия» і нею можна розпоряджатися як хочеш. Разом з тим, і сільські та селищні ради не завжди приймають рішення з земельних питань, керуючись буквою закону. І тоді прокуратурі доводиться їм це нагадувати і через суди відміняти незаконні рішення про надання у власність земельних ділянок. Особливо, коли земельні питання вирішуються в площині корупційних дій чиновників високого рангу. Ось, наприклад, нещодавно ми направили до суду матеріали кримінального провадження та обвинувальний акт стосовно начальника відділу землеустрою та охорони земель управління Держземагентства в Ужгородському районі. Чиновник за 35 тисяч доларів обіцяв посприяти у наданні підприємцю в оренду земельної ділянки площею 10 га на території Пацканівської сільської ради. Та після одержання частини обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 132 тис. грн. його було викрито співробітниками УСБУ в Закарпатській області. Тепер він на лаві підсудних, і вже суд вирішуватиме його долю.
Завдання органів прокуратури — не залишати без уваги жодного порушення у сфері земельних відносин, хто б його не вчинив – фермер, керівник приватного господарства чи держчиновник. Іншого шляху перевести земельні відносини у законодавчу площину, на мій погляд, немає.
Володимире Вік­торовичу, з чим пов’язаний такий вал резонансних затримань на хабарах? Це і названий вами приклад, і нещодавнє затримання за аналогічний злочин помічниці Ужгородського міськрайонного судді, а відтак і працівника митниці тощо.  Раніше був недогляд відповідних служб, активізувались вимагачі чи щось інше?
— Приємно, що ЗМІ помітили позитивну тенденцію в розкритті фактів корупційних порушень у нашому краї. Річ у тім, що в Україні вже законодавчо закріплений дієвий механізм запобігання та протидії корупції, а керівництвом Генеральної прокуратури України чітко окреслено правові засади формування і реалізації антикорупційних заходів. Створено й ефективну систему боротьби з цим злом, в якій наявний чіткий розподіл компетенції суб’єктів запобігання та протидії корупції. А от протидія корупції ускладнюється тим, що багато хто розглядає її як механізм, так би мовити, «прискорення» розв’язання власних проблем, вважає корупційну поведінку цілком виправданою. Як не прикро, але ми бачимо й те, що люди не намагаються відстоювати власні права в законний спосіб, оскільки впевнені, що такі спроби будуть марними. На жаль, бажаючих заробити на людських проблемах вистачає і в чиновницьких кріслах, і, як бачимо, у кабінетах суддів. Тому постійно працюємо над тим, аби таких липкоруких ставало менше, а довіра громадян до нас тільки зростала.
Вже сумною «кримінальною родзинкою» Закарпаття стали підпали автомобілів, зокрема відомих у краї чиновників, депутатів та правоохоронців. Що ви думаєте з цього приводу і чи вдалося вийти на сліди паліїв?
— Кримінальні провадження щодо підпалів автомобілів розслідують працівники УМВС в Закарпатській області, а хід розслідування перебуває на контро­лі прокуратури області. Про якісь досягнення у розкритті резонансних підпалів, на жаль, говорити не доводиться. Те, що спостерігається на Закарпатті вже десь два роки, турбує і прокуратуру, і міліцію. Такі злочини не рідкість і в інших областях, зокрема львівські колеги також стурбовані чималою кількістю палаючих автомобілів в їхньому регіоні.
Нині на території області працює група з досвідчених спеціалістів, які займаються розкриттям цих підпалів. А прокуратура, у свою чергу, продовжила терміни виконання рішення міжвідомчої наради керівників правоохоронних органів краю. Зокрема, нині перевіряється ефективність діяльності цих спеціально створених груп, якість фінансування програми по боротьбі зі злочинністю на 2011—2015 роки, якість процесуального керівництва та оперативно-розшукових заходів щодо цих видів злочинів.
Можна поцікавитися, ваша родина вже переїхала до Ужгорода?
— Звичайно, для мене важливо, щоб рідні були поруч. Але, зважаючи на специфіку моєї роботи, це зробити нелегко. Тим більше, що старші сини вже дорослі. Старший працює в прокуратурі Харківської області, інший - навчається в Академії Ярослава Мудрого, а дружина з молодшою дочкою, звичайно, поруч. Моя сім’я прекрасно розуміє певні складності прокурорської роботи і тому переїхала в Ужгород, щоб ми були разом.
І наостанок, побажання працівникам прокуратури Закарпатської області з нагоди професійного свята…
— В цей день я адресую найкращі побажання усім працівникам органів прокуратури Закарпаття, які своєю щоденною самовідданою та високопрофесійною працею утверджують ідеали законності та справедливості.
Бажаю щастя, здо­ров’я та достатку. Нехай завжди будуть успішними усі ваші починання на благо людей та в ім’я закону. Упевнений, що суспільство гідно оцінить справжній професійний подвиг прокурорів і слідчих, для яких совість, честь та закон були, є і залишатимуться непорушними й незамінними дороговказами на шляху до людського та професійного успіху.
Розмовляв
Іван СІДУН.
"Новини Закарпаття"

кількість переглядів: 2035