27.11.2017

На Закарпатті з початку року до суду скеровано 15 обвинувальних актів стосовно осіб, які внесли завідомо недостовірні відомості у декларації

Е-декларація – потужна зброя у викритті «підпільних мільйонерів» серед чиновників. Уперше в історії держави слуги народу нестимуть кримінальну відповідальність за брехню в декларації та приховування своїх статків.
 
       Згідно з ухваленим ЗакономУкраїни «Про запобігання корупції» всі чиновники заповнюють декларації в електронному вигляді. Змістелектронних декларацій набагато повніший за попередній, паперовий, варіант: потрібно декларувати і готівкові кошти, і об’єкти незавершенного будівництва, і високовартісні придбання. При цьому штрафи за неподання декларацій у рази перевищують розмір середнього доходу посадовців місцевого рівня.
      Тобто електронне декларування є доволі дієвим механізмом боротьби з корупцією.
    На Закарпатті з початку року до суду скеровано 15 обвинувальних актів за ст. 366-1 КК України стосовно осіб, які внесли завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисно не подали зазначеної декларації.
        Із вказаної кількості 8 обвинувальних актів винесено стосовно депутатів органів місцевого самоврядування, 3 – щодо керівників підприємств, установ та організацій, які є суб’єктами декларування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», 3 – стосовно начальників відділів райдержадміністрацій та один – щодо працівника державного підприємства лісового господарства.
      Окрім цього, ще 26 кримінальних проваджень зазначеної категорії виконується територіальними органами поліції.
       Для прикладу, прокуратурою Закарпатської області скеровано до суду обвинувальний акт стосовно голови Великоберезнянської районної ради, який вніс недостовірні відомості в е-декларацію.
      Йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України (подання суб’єктом декларування завідомо
недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).
      Посадовець умисно не вказав у графі 13 «Фінансові зобов’язання» щорічної декларації особи свій борг на суму понад півмільйона гривень, приховавши, таким чином, фінансові зобов’язання. Прокуратура Закарпатської області, використовуючи повноваження відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» щодо внесення подань про виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, внесла 90 подібних подань.
       За результатами їх розгляду до дисциплінарної корупційної відповідальності притягнуто 22 особи. Порушення, зазначені у вказаних поданнях, усунуто.
Так, відділом організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області унесено подання начальнику Закарпатської митниці ДФС щодо дотримання посадовими особами митниці вимог фінансового контролю в частині достовірності відомостей, внесених в електронні декларації.
      Крім цього, прокуратурою внесено низку подань щодо проведення службового розслідування за фактами недотримання посадовими особами органів державної влади, відповідальними за протидію корупції, вимог ч. 2 ст. 49 Закону щодо перевірки фактів своєчасності подання суб’єктами декларування, які в них працюють, декларацій та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій.
     Указані документи прокурорського реагування внесені начальникам управління патрульної поліції в містах Ужгороді та Мукачевому Департаменту патрульної поліції НП України та голові Хустської райдержадміністрації за фактами неповідомлення НАЗК про неподання та несвоєчасне подання декларацій підлеглими особами.
     Також з початку року прокуратурою області погоджено та організовано підтримання у судах 96 протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, стосовно посадовців різних рівнів.
      На цей час судами розглянуто 48 адміністративних протоколів, згідно з якими 33 особи притягнуто до відповідальності. У 15 випадках справу закрито: у 7 – за малозначністю вчиненого правопорушення, у 8 – за спливом строків притягнення до відповідальності, однак осіб визнано винними у вчиненні правопорушень, пов’язаних з корупцією.
      Серед посадовців, стосовно яких протоколи перебувають на розглядах у судах, та тих, які вже притягнуті до відповідальності, є правоохоронці, судді, працівники митниці, лісової галузі, органів місцевого самоврядування та державної влади, представники інших органів влади.
      Зокрема, притягнуто до відповідальності керівника Держспоживслужби Закарпатської області, який у порушення ст. 28 Закону України
«Про запобігання корупції» (запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) укладав угоди щодо страхування автомобілів з приватним підприємством, директором якого є близька особа вказаного керівника, тим самим скоїв адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 172-6 КУпАП.
     Прокуратурою області ведеться робота щодо виявлення та притягнення до відповідальності посадових осіб за порушення вимог фінансового контролю.
     Так, спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції складено протоколи за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю) стосовно працівників керівного складу правоохоронних органів, які несвоєчасно подають свої електронні декларації.
     Зокрема, за результатами судового розгляду притягнуто до відповідальності судом першої інстанції заступника керівника Іршавського відділення поліції Хустського відділу поліції за несвоєчасне подання декларації. Протокол, складений на такій же підставі стосовно керівника одного із структурних підрозділів Головного управління Нацполіції в Закарпатській області, перебуває на розгляді.
      Протоколи про порушення вимог фінансового контролю складено стосовно чинних та колишніх суддів першої та апеляційної інстанцій. Зокрема, 4 протоколи – щодо колишніх суддів Апеляційного суду Закарпатської області, які усупереч вимогам ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомили про суттєві зміни у майновому стані.
       Подібний протокол, складений стосовно депутата Закарпатської обласної ради, перебуває на розгляді у суді.
       Крім того, складено протокол стосовно судді Мукачівського міськрайонного суду за фактом недотримання ним вимог ст. 28 зазначеного вище Закону щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття рішень щодо підприємства, у якому він є одним із акціонерів.
      Загальна сума штрафів за результатами судового розгляду протоколів становить майже 76 тис. гривень.
      Законодавство передбачає суворе покарання за умисне неподання електронної декларації чи внесення до неї завідомо неправдивих даних. Так, за незадекларовані або завідомо неправдиво задекларовані об’єкти на суму понад 344 тис. грн передбачена кримінальна відповідальність – штраф від 42,5 до 51 тис. грн, громадські роботи або навіть позбавлення волі на строк до 2 років.
Якщо декларант уніс завідомо недостовірні дані про майно і доходи на суму від 138 до 344 тис. грн, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено покарання від  17 до 42 тис. грн штрафу.
      За невчасне подання декларацій – адмінвідповідальність від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (від 850 до 1700 гривень).
      Отже, одним із найбільш ефективних методів протидії корупції в державній сфері є посилення заходів фінансового та іншого контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Доступність інформації про статки чиновників і їх відповідальність за приховування майна сприяє боротьбі з корупцією та зміцнює довіру до прокуратури та державної влади в цілому.
 
"Вісник прокуратури" №10   2017
 
 
 
Інформацію підготовлено
прес-службою Прокуратури Закарпатської області

кількість переглядів: 369